Україна повинна якомога швидше скопіювати польський варіант термомодернізації житлового фонду.  

Як зазначає керівник проекту "Угода мерів — Схід" Святослав Павлюк, в країні має запрацювати система, при якій взятий на утеплення кредит споживач зможе віддавати за рахунок незмінної щомісячної плати за енергетичні послуги: споживання ресурсу зменшується, а вивільнені кошти йдуть на виплату позики.   

Наразі в Україні треба здешевлювати кредити, залучаючи західні гроші, і подушковий капітал населення, адже при 30% ставці окупність процесу термомодернізації нищиться, зауважує експерт. 

Святослав Павлюк закликає скористатися прикладом Польщі, уряд якої наприкінці 90-х порахував, що сума податків, які сплачуються з одного проекту утеплення будинку: від виробництва матеріалів до пофарбування, становить близько 40% його кошторису і вирішив повертати населенню 25% з 40%.   

Схема, розповідає експерт, працювала наступним чином: проводили енергоаудит будинку, на основі якого розробляли проектно-кошторисну документацію, під яку, в свою чергу, брали кредит — і утепляли будинок. Держава гасила чверть такого кредиту фактично за рахунок податків, створивши певну ілюзію пільг. Де-факто, польський уряд повертав податки, згенеровані новоствореною галуззю економіки – модернізацією будинків – ще й заробляв на цьому 15%, пояснює Святослав Павлюк. 

В результаті такої системи Польща не тільки скоротила практично втричі споживання теплової енергії, а й створила численну кількість нових робочих місць. Україна зобов’язана змавпувати такий успішний приклад, впевнений експерт. 

За словами Святослава Павлюка, зараз в країні немає національної системи термомодернізаційної премії і національної системи енергоаудиту. Оголошена програма, яка передбачає компенсацію 30-40% лише на вартість матеріалів, а не робіт чи документації, не дає чіткого розуміння, якими матеріалами треба утеплювати, як це робити, які вікна ставити? «Існує великий ризик того, що ми понаклеюємо не те і не туди і потім будемо все переробляти, — говорить він. — Сьогодні у Німеччині обов’язкова товщина матеріалу для утеплення становить 25 см, у нас – 12 см. Як результат, у Німеччині з'являються будинки, де при їх рівні цін, вартість опалення квартир становить близько €10 на місяць — так мало вони споживають». 

До того ж клаптикове утеплення, яке практикується сьогодні в Україні дуже небезпечне з погляду термодинаміки: через різницю температур під утепленою і неутепленою стіною може початись виламування стіни, утворення тріщин, затікання води і руйнування, наголошує експерт.

За словами Святослава Павлюка, Україні треба зважати й на помилку, яку Польща зробила на початку 90-х років, модернізуючи котельні системи у ще не утеплених будинках. Після тепломодернізації житла і теплотрас полякам довелось консервувати 2 з 3 нових котлів, розповідає експерт, зауважуючи, що на першому етапі необхідно скоротити споживання традиційних енергоносіїв, а потім вже заміщати їх відновлювальними джерелами енергії.