Каркасний будинок-легенда: павільйон Ле Корбюзьє

Розташований в Цюріху павільйон Ле Корбюзьє – його остання робота і єдина побудована їм будівля в німецькій частині Швейцарії. Втім, примітний він не тільки цим.

Останнє творіння Ле Корбюзьє стоїть недалеко від Цюріхського озера – поруч жвава набережна і низка буржуазних особняків, захованих за парканами і живими огорожами. Маленький яскравий будиночок виглядає тут як чужий серед своїх. Архітектор спроектував цю будівлю для дизайнера і меценатки Хайді Вебер на початку 1960-х років. У першому варіанті передбачалося будувати з бетону, але підсумковий проект не має нічого спільного з бруталізмом, яким архітектор захопився в кінці життя.

"Це буде найсміливіший з моїх проектів", – писав він тодішньому директору музею Гуггенхайма Джеймсу Джонсону Суїні. І не обдурив: за десять років до Центру Помпіду швейцарський архітектор теж вивернув будинок навиворіт – павільйон зібраний з двадцяти тисяч деталей, які кріпляться на гвинтах, а його каркас і комунікації виставлені на огляд; труби опалення пофарбовані в червоний колір, електророзводка – в блакитний, водопровід – в синій.
Вебер замовляла Ле Корбюзьє будівлю під виставковий зал, але вона мало чим відрізняється від житлового будинку. У ньому, наприклад, є кухня. Ще кілька років тому екскурсанти могли спостерігати, як уже літня Вебер в білосніжних штанах і з ключем від спорткара на пальці наводить лоск на металеві поверхні. І хоча фасад будівлі нагадує абстрактне полотно, всередині все цілком затишно.
Вбудовані меблі і міжкімнатні перегородки облицьовані дубовим шпоном, а через величезні вікна в будинок стукає природа. Колірна палітра – приглушена, а округла форма дверей викликає в пам'яті корабельні інтер'єри: в 1920-і роки тоді ще молодий Ле Корбюзьє під час подорожі в Південну Америку закохався у співачку Жозефіну Бейкер, а заодно і в морську естетику, причому друге почуття явно виявилося міцніше.
"Все повертається в море", – йдеться у вірші, який архітектор написав незадовго до того, як його життя несподівано обірвалося в водах Середземного моря. За іронією долі на узбережжя його відправив лікар, щоб поправити здоров'я. Будівництво будинку закінчилося лише через два роки після його смерті, але в точній відповідності із залишеними кресленнями.
З 2014 року будівля, яка до цього перебувала в приватних руках, перейшла під патронат міста, а потім почалися судові процеси – Хайді Вебер була незадоволена тим, що будинок перейменували в павільйон, а заодно прибрали з назви її ім'я. Але, як то кажуть, все це дрібниці в порівнянні з вічністю. Зараз будинок на реставрації, але вже навесні перші відвідувачі зможуть піднятися по відкритим бетонним сходам на захований під широкими навісами дах, звідки відкриваються види на Цюрихське озеро, і уявити себе пасажирами океанського лайнера. Можливо, саме так це і задумував великий архітектор.